Новини  |  Публікації  |  Фото  |    |  
RSS  |  PDA Версія  |  Архiв  |  |  
4POST НОВИНИ Незалежне Iнтернет-видання
екологічна катастрофа


Київ може залишитися без води

ВАТ «Київводоканал» заявляє про загрозу припинення централізованого водопостачання міста через виконавче провадження за судовим позовом АК «Київенерго».

Про це йдеться в повідомленні прес-служби ВАТ «Київводоканал».

«Внаслідок перманентного ігнорування профільними органами КМДА бюджетних зобов’язань перед ВАТ «АК «Київводоканал» підприємство, яке є єдиним виробником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Києві, опинилося на межі фінансового колапсу та поставлено перед фактом арешту рахунків через виконавче провадження», - говориться в повідомленні.

У Київводоканалі наголошують, що опинилися «вкотре за останні два роки у борговій кабалі» через тривалу роботу за заниженими тарифами на водопостачання й водовідведення, і в той же час відсутність компенсації підприємству різниці між собівартістю послуг і чинними тарифами.
Так, заборгованість міського бюджету перед підприємством на 1 січня 2010 р. становить уже 571, 2 млн. грн.

В той же час, заборгованість ВАТ «АК «Київводоканал» за енергопостачання перед АЕК «Київенерго» встановлена у судовому порядку в розмірі 79,1 млн. грн. Рішенням Господарського суду м. Києва товариству була надана відстрочка виконання рішень суду. За умовами відстрочки ВАТ «АК «Київводоканал» має сплатити на рахунки АЕК «Київенерго» до 1 квітня ц.р. суму 60,6 млн. грн., до 1 травня 2010 р. – 19,1 млн. грн.

Водночас Київводоканал вважає за доречне закликати Київенерго врахувати реальну ситуацію з реструктуризацією боргів у комунальній сфері.

«ВАТ «АК «Київводоканал» буде в стані розпочати виплату боргових зобов’язань перед енергетиками тільки-но Київська державна адміністрація вдасться до реалізації багаторічних обіцянок компенсувати підприємству збитки, спричинені постачанням послуг за заниженими тарифами», - наголошується в повідомленні підприємства.

Київводоканал при цьому зазначає, що в останній місяць виплати за борговими зобов’язаннями з Київенерго не припинялися, попри фінансову скруту та екстрені витрати на боротьбу з наслідками весняної повені. Так, у березні на рахунки енергетиків надійшли 3 млн. грн.

Проте, як говориться в повідомленні, поки Київводоканал самотужки боровся з проблемою екологічної катастрофи та ціною кредиту під власне майно купував реагенти для підтримання нормативної якості питної води у столиці, Київенерго готувало позови до суду і з 1 квітня буде в силі арештувати рахунки ВАТ «АК «Київводоканал».

Тим часом, до 5 травня ВАТ «АК «Київводоканал» повинен повністю розрахуватися за банківський кредит, взятий місяць тому під екстрене поповнення запасу реагентів та активованого вугілля, призначених для попередження впливу весняного паводка на якість питного водопостачання у м. Києві. Сума кредитних зобов’язань – 30 млн. грн. плюс 1,2 млн. за користування коштами (25% річних). І це боргове зобов’язання також є для ВАТ «АК «Київводоканал» вкрай важливим, адже під заставу закладено майно товариства.

ВАТ «АК «Київводоканал» наголошує, що майнові та боргові протиріччя між постачальниками води й тепла у столиці – це проблема не лише двох підприємств-монополістів: «Це проблема численних колізій у вітчизняному законодавстві та процедури тарифоутворення у столиці. Адже ВАТ «АК «Київводоканал» попри те, що працює за ринкових умов, керується регульованими КМДА тарифами. Отже, відповідальність за компенсацію по втратах повинна нести у першу чергу міськдержадміністрація».

Натомість, як заявляють в Київводоканалі, чиновники КМДА вже вдруге проявляють бездіяльність – вперше: місяць тому, коли Києву загрожувала екологічна катастрофа, і Київводоканал змушений був рятувати питне водопостачання киян ціною взятих під заставу власного майна кредитів; і нині – коли сам Київводоканал опинився загнаним у кут через невиконання самим КМДА своїх бюджетних обов’язків перед підприємством.

«Наголошуємо, що за умов арешту рахунків ВАТ «АК «Київводоканал», як це мало місце роком раніше, підприємство не зможе купувати реагенти, коагулянти та флокулянти для очистки питної води, а отже вимушено буде припинити централізоване водопостачання міста, відповідно до вимог закону про «Питне водопостачання», - говориться в повідомленні підприємства.
06 квiтня 2010, 08:17

Тимошенко не дозволить Ахметову побудувати вугільний термінал у Севастополі?

Будівництво вугільного терміналу в Севастополі є неприпустимим, вважає кандидат на пост Президента України, прем`єр-міністр Юлія Тимошенко.

Про це вона заявила в неділю в ефірі Чорноморської телерадіокомпанії.

«Вугільний термінал для Криму – екологічна катастрофа», – сказала Тимошенко.

На її думку, якщо термінал з`явиться, то в Севастополі «все бути засипано шаром вугілля», неможливо буде нормально дихати, регіон виявиться втраченим для туристів. «(Настане) кінець курортній зоні», – додала Тимошенко.

«Я зроблю все від мене залежне, щоб після президентських виборів таких речей в Криму не було. Це не для Криму проект», – наголосила кандидат на президентський пост.

Тимошенко заявила, що Крим з його унікальними кліматичними умовами повинен розвиватися як рекреаційний регіон, пише УНІАН.

Довідка. У грудні 2006 року керуюча компанія групи МетІнвест - «МетІнвест Холдинг» заявила про наміри використовувати придбаний в Севастополі портовий комплекс ЗАТ «Стівідорна компанія «Авліта» для імпорту в Україну коксуючого вугілля.

Екологи Севастополя виступають проти будівництва вугільного терміналу. Одні з основних претензій до запланованого об`єкту - це вибухо- і пожежонебезпека, забруднення атмосфери і акваторії порту під час вантажно-розвантажувальних робіт.

ТОВ «МетІнвест Холдинг» - компанія з управлінню підприємствами гірничо-металургійного комплексу ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент».

Власниками ТОВ «МетІнвест Холдинг» є голландська компанія Metinvest B.V. (20%) і ЗАТ СКМ (80%). 100% Metinvest B.V належить SCM (Cyprus), 90% СКМ належить Рінату Ахметову.
04 сiчня 2010, 12:38

Чорнобиль як символ залежності від Росії


Фото УНІАН
У двадцять треті роковини аварії на ЧАЕС можна впевнено сказати, що ядерна катастрофа нічому нас не навчила, і ми лишаємось такими ж безвідповідальними, як і до чорної суботи, 26 квітня 1986 року.

Ще чверть століття тому людство вбачало в атомній енергетиці велике майбутнє. Забезпечити дешевою енергією кожний дім здавалося так просто, що «атомофілія» заполонила розум учених і можновладців. Вибух на Чорнобильській АЕС у ніч з 25 на 26 квітня мав би поховати ілюзії про світле атомне майбутнє. Як виявилося пізніше – ілюзія перемогла.

Для багатьох Чорнобильська зона сьогодні – це тихе місце, де можна побачити купу покинутих будівель та силу силенну диких тварин. Така собі романтика з радянським присмаком: усе таки Прип’ять – вічно жива (як Ленін) пам’ятка соцреалізму.

Чорнобиль для українців перестав бути страшним і близьким. Це вже щось хоч і рідне, але ефемерне, щось таке, що манить, а не відлякує. І найстрашніше в цьому те, що не знаєш, як на це реагувати.

Офіційний підхід

Аварія на Чорнобильській АЕС сталась у 1986 році, але її експлуатації припинилась лише в кінці 2000 року, бо для всіх урядів незалежної України вона виявилась зручним інструментом отримання грошей від країн, які співчувають нам у трагедії. Ця допомога надходить і до сьогодні. Наприклад, будівництво сховища для ядерного палива з 1-3 блоків ЧАЕС виконується виключно за гроші Європейського банку реконструкції та розвитку.

Американська компанія Holtec International, яка взялась за будівництва даного сховище наразі планує вдвічі збільшити його вартість. Чи буде ЄБРР надалі фінансувати цей проект, на сьогодні невідомо.

До речі, відмова Заходу фінансувати ті чи інші, даруйте, заходи щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – звична, на жаль, картина. Член Національної комісії з радіаційного захисту населення України Юрій Кутлахмедов так висловив кореспондентові доволі несподівану (але цілком виправдану) думку: зважаючи на таку поведінку країн-донорів (мається на увазі перш за все нефінансування Заходом добудови реакторів на Хмельницькій та Південноукраїнській АЕС) слід було б не закривати ЧАЕС, а продовжити її роботу.

Фахівці, які на сьогодні контролюють ситуацію на ЧАЕС стверджують, що повне відродження забруднених територій недосяжне в передбачуваному майбутньому. Прийнята концепція зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, де найбільш прийнятною кінцевою метою є стан, коли повернеться у вільне користування лише частина території.

10-кілометрова зона навколо ЧАЕС, яка забруднена довгоіснуючими радіонуклідами, а також заповнена великою кількості будівельних споруд, ще сотні, а то й тисячі, років не буде придатною для безпечного користування.

Крім того додає проблем заплановане будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) з Хмельницької, Рівненської та Південноукраїнської атомних електростанцій. Будівництво ЦСВЯП у Чорнобильській зоні порушує водночас кілька законів. Але при цьому НАЕК «Енергоатом» підписав угоду з «Холтеком».

Звісно, у західній демократії подібне у такій ситуації навряд чи було б можливим, але то там, у Європі.

«Будівництво ж централізованого СВЯП назавжди зробить цю зону непридатною до життя.

Відходи з атомних станцій ще тисячі років будуть залишатись радіоактивними і їх потрібно буде там зберігати», – запевнив координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України Дмитро Хмара.

Безпека транспортування і відповідальність

Ще одна проблема – питання безпеки при перевезенні відходів у центральне сховище. Радіоактивні речовини будуть проходити поряд з густонаселеними містами, бо іншої дороги до Чорнобиля територією України просто немає. Звісно, десь потрібно зберігати відходи, тим більше, що з 2010 року має початись повернення в Україну з Росії радіоактивних відходів з українських АЕС, які перероблювались російськими заводами.

«Також може постати питання відповідальності з ЦСВЯП у майбутньому. Ми маємо приклад з Чорнобильською АЕС.

Поки вона продавала електроенергію, то всі прибутки забирав «Енергоатом», а як тільки вона закрилась, то одразу була знята з балансу атомників і переведена на баланс МНС, яке немало ні досвіду, ні коштів для такого об’єкту.

Зараз «Енергоатом» нічого не докладає до подолання наслідків катастрофи на ЧАЕС. Це може бути прецедентом, коли вічно збанкрутілий «Енергоатом» може відмовитись і від ЦСВЯП», – нарікає Дмитро Хмара.

Економічна доцільність і проблема води

На певний час Чорнобиль зрушив масову свідомість і зупинив розвиток атомної енергетики. Проте зараз намічається ера ядерного ренесансу, зокрема, в Україні, яка намагається буквально нашпигувати чотири вітчизняні АЕС атомними енергоблоками.

«Атомна енергетика на сьогодні економічно невигідна, ставить нас у залежність від Росії (по газу ми залежні на 60%, а по атомній на всі 100%!). Будівництво нових реакторів дорожче за будівництво нових аналогічних потужностей вітрової енергетики, і навіть сонячної.

До того ж останні не залишають тисячі тон небезпечних відходів, які потрібно зберігати сотні тисяч років», - пояснив Дмитро Хмара.

До того ж, додає експерт,

уже зараз АЕС відчувають гострий дефіцит води у засушливі роки.

При подальшому зростанні промисловості такий дефіцит зростатиме і загостриться конкуренція між основними водоспоживачами. Особливе занепокоєння в цьому зв’язку викликають ризики пов’язані із забезпеченням населення питною водою.

«До 2030 року планується побудувати ще 22 енергоблоки згідно з чинною Енергетичною стратегією, в якій відсутнє будь-яке обґрунтування місць розташування нових блоків, зокрема не враховано потреби їхнього водопостачання для безпечної експлуатації, - говорить Дмитро Хмара. – Крім того, ситуація загострюється у зв’язку з негативним впливом глобального потепління, що призвело до різкого падіння обсягів стоку, яке спостерігається зараз».

Іншими словами, для нормальної роботи існуючих українських АЕС не вистачає води, і в літні місяці є загрози аварійних зупинок.

Загроза життю і здоров’ю

Чорнобиль – не лише економічна прірва та якась ефемерна екологічна загроза. для жителів забруднених радіацією територій актуальна проблема попадання радіонуклідів в організм. Якщо раніше люди, уживаючи місцеву їжу, прислухалися до рекомендацій медиків, то зараз стали значно менш обережними. За словами заввідділом координації, планування й аналізу наукових досліджень Наукового центра радіаційної медицини АМН України Анатолія Чумака, в Україні дотепер є села (наприклад, у Волинській та Рівненській областях), де рівень цезію в молоці у дев’ять перевищує норму, а це молоко п’ють діти.

Юрій Кутлахмедов додає, що

в деяких регіонах в овочах зустрічається концентрація цезію на рівні 100 Бк/кг (при такій же нормі), а от гриби в північних регіонах учені знаходили з концентрацією радіонуклідів у понад 1000 разів вище за норму. А такі гриби вживаються в їжу.

До того ж, розповідають експерти, екскурсії у зону відчуження, які останнім часом дуже популярні, несуть значну небезпеку для здоров’я людей.

«Я ставлюсь негативно до тих екскурсій, – зізнається Дмитро Хмара. – Там нема на що дивитись. Я не розумію, чому люди, які їздять в «зону», не вдягають респіраторів.

Там повно радіоактивної пилюки. Досить одній мікрочастинці (яких є мільярди в куб. см.) залетіти в легені і вона буде вбивати організм людини протягом всього життя! Таке джерело випромінювання майже неможливо вивести з організму».

Учений секретар Національної комісії з питань радіаційного захисту населення України Всеволод Калина дещо менш категоричний, але також вважає, що зайвий раз їздити в Чорнобиль не варто. «Це тимчасове перебування, і небезпеки тут невеликі. Тим паче людей возять на спеціальну оглядовий майданчик біля четвертого блоку ЧАЕС, а не в четвертий енергоблок, де дійсно велика радіаційна доза. Але оскільки це добровільний захід, то краще цим не захоплювалися, якщо в немає наукової необхідності», – говорить він.

Попри всі ці речі, з Чорнобилем українцям доведеться якось жити та миритись. Він – як величезний меморіал людської недалекоглядності, на який, однак, останнім часом мало хто звертає увагу.

І дарма, адже наслідки аварії на ЧАЕС ще відбиватимуться на здоров’ї не одного покоління українців. Японські Хіросіма та Нагасакі – яскраве тому підтвердження. А вибух на ЧАЕС був у десятки разів потужніший, ніж скинуті на японські міста бомби.
24 квiтня 2009, 15:07

Екологічна катастрофа на узбережжі Австралії: фауну вбивають 30 тонн нафти


Влада Австралії оголосили північне узбережжя зоною екологічного лиха. У результаті шторму нафтоналивний танкер Pacific Adventurer отримав пробоїну. У воду вилилося понад 30 тонн нафти.

Нафтова пляма, що утворилась у Мортонській затоці на північному сході Австралії, досягла узбережжя й потрапила в річку Брісбен. «Це дуже серйозно, нафта вже в серці Брісбена», — заявив лідер австралійської партії «зелених» сенатор Боб Браун (Bob Brown). За словами екологів, на побережжі Мортонського затоки вже намило близько 100 тисяч літрів нафти.

Під загрозою забруднення опинилися прибережні пляжі австралійського штату Квінсленд (Queensland), а також південне узбережжя South Bank, включаючи численні місця для відпочинку. Тривогу властей викликає проникнення забруднення в річку Брісбен, що є серйозною загрозою для екології штату.
16 березня 2009, 11:42

Донецьку загрожує екологічна катастрофа

У Донецьку зупинка водовідливів на закритих шахтах загрожує місту екологічною катастрофою.

Про це сьогодні на прес-конференції заявив Донецький міський голова Олександр Лук’янченко.

За його словами, зупинка водовідливів пов`язана із заборгованістю підприємств за оплату електроенергії.

«Наслідки невирішення питання об`єднання «Укрвуглеторфреструктуризація» - це зупинка водовідливів на закритих шахтах і, зокрема, на шахті «Мушкетовська», де три дні тому було зупинено водовідливи, й вода піднялася на 31 метр», - сказав Лук’янченко.

Він наголосив, що «потрібно вирішити цю проблему, оскільки це загрожує екологічною катастрофою».

Лук’янченко уточнив, що «заборгованість із боку міністерства (Міністерства вугільної промисловості – ред.) за спожиту електроенергію саме на водовідливи сьогодні становить близько 7 млн. грн.».

«Безкоштовно сьогодні ніхто електроенергію не дає», - констатував міський голова, повідомляє УНІАН.
10 лютого 2009, 16:36

США загрожує екологічна катастрофа: евакуйовані тисячі громадян

В американському штаті Пенсільванія близько 2,5 тис. людей евакуйовані у зв'язку з витоком токсичної речовини на місцевому хімічному заводі.

Інцидент стався на підприємстві хімічної компанії Indspec Chemical Corp. у невеликому місті Петролія. За повідомленням керівництва заводу, відбувся витік роз'їдаючої рідини під назвою олеум, близької за властивостями до сірчаної кислоти. Через загрозу отруєння отруйними парами місцевий уряд евакуював 2,5 тис. людей, що проживають в межах 3 км від заводу.

На самому заводі постраждалих не зафіксовано, проте троє жителів Петролії було госпіталізовано у зв'язку з інцидентом. Надзвичайні служби штату попередили жителів, що залишаються в районі Петролії, про небезпеку отруєння токсичною речовиною. Крім отруєння олеум при контакті може викликати опіки дихальних шляхів і шкірного покриву, повідомляє РБК-Україна.
12 жовтня 2008, 14:44

Росія створила в Чорному морі екологічну катастрофу?

Дії російських військ поставили Чорне море на межу екологічної катастрофи.

Внаслідок викидання в море великої кількості нафтопродуктів, у грузинських прибережних водах склалася важка екологічна ситуація, про що природоохоронні організації Грузії повідомляють країни Причорномор`я і міжнародні організації, повідомляє Грузія-онлайн.

Як наголошується у зверненні, коли російські війська висадили в повітря і потопили в потійському порту грузинські катери, з паливних баків цих катерів у Чорне море вилилася велика кількість нафтопродуктів і технічних масел. За експертними оцінками, в цілому у води Чорного моря пролилося близько 50-70 тонн нафтопродуктів, що для грузинських прибережних вод є безпрецедентною кількістю.

Судячи з кількості пролитих нафтопродуктів, вже тепер, без будь-яких попередніх досліджень, можна стверджувати, що Колхідському національному парку і довколишній зоні загрожує екологічна катастрофа, що може мати серйозний негативний вплив на екосистему всього Чорного моря, наголошується в заяві.

Організації, що підписали його, просять міжнародне співтовариство чинити тиск на Росію, щоб грузинські урядові і природоохоронні організації дістали можливість локалізувати нафтову пляму і зупинити екологічну катастрофу регіонального масштабу.
26 серпня 2008, 11:15

У Грузії побоюються екологічної катастрофи

Грузії загрожує екологічна катастрофа через потужні бомбардування.

Про це у зверненні до світової спільноти заявляє Міністерство закордонних справ країни, повідомляє «5 канал».

У відомстві стверджують: у лісах країни вирують пожежі. Москва продовжує бомбардувати їх запалювальними снарядами, що заборонені міжнародною конвенцією. Вчора російські вертольоти нищили зелені райони Сурамі, а два дні тому запалювальні бомби падали на дерева поблизу Боржомі. Тут вогонь спотворив 40 гектарів лісу.

Цю інформацію спростовують у Міністестві оборони Росії.
17 серпня 2008, 16:23

У Дністер виллються мільйони кубометрів отрути?

Робочі групи українського омбудсмана продовжують моніторинг стану дотримання прав людини на територіях, постраждалих від руйнівних повеней.

Про це повідомили в прес-службі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Депутати міської ради Калуша на Івано-Франківщині звернулися до омбудсмана Ніни Карпачової з проханням на найвищому державному рівні порушити питання про запобігання порушених конституційних прав громадян на життя, здоров’я та безпечне довкілля у зв’язку з надзвичайним екологічним станом в зоні діяльності калійного заводу «Оріана». Перевіркою на місці встановлено, що на цьому підприємстві накопичилося близько 10 мільйонів кубометрів надзвичайно небезпечних рідких відходів. Переповнення сховища, де вони зберігаються, внаслідок атмосферних опадів може призвести до руйнування захисної дамби, яка вже зараз ледве витримує тиск, та витоку в навколишнє природне середовище близько двох мільйонів кубометрів отруйних речовин. За словами Карпачової, якщо не вжити невідкладних заходів – можлива екологічна катастрофа європейського масштабу через забруднення річки Дністер.

Значні пошкодження завдані стихією очисним та каналізаційним спорудам. Велика кількість загиблої домашньої худоби та птиці, диких звірів, гризунів, які потрапили до бурхливих гірських потоків, створює загрозу виникненню та розповсюдженню інфекційних захворювань.

На думку Уповноваженого з прав людини, необхідно, не знижуючи темпів рятувальних та відновлювальних робіт, оперативно спрямувати достатні кошти на санітарно-епідеміологічні заходи та захист права людини на безпечне довкілля.

Представники омбудсмана дослідили руйнівні наслідки стихії в Заліщиківському дитячому санаторії Тернопільської області, де протягом року лікуються діти з вадами серця, а також хворі на церебральний параліч. За оцінкою місцевої влади, спальний корпус та харчоблок санаторію найбільше постраждали від повені і їх використання за призначенням вже неможливе. Тому Уповноважений з прав людини сподівається на урядову підтримку у виділенні необхідних коштів для відновлення інфраструктури цього закладу.

Гострою проблемою стає відновлення особистих та майнових документів, втрачених багатьма постраждалими. Ці питання, на переконання Карпачової, мають вирішуватись винятково на безоплатній основі та за спрощеною процедурою.
02 серпня 2008, 13:35

12
НА ЦIЙ СТОРIНЦI
ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ
НОВИНИ ПАРТНЕРIВ
Загрузка...
НОВИНИ ПАРТНЕРIВ
Загрузка...

Загрузка...
...


E-mail редакції:4post.ua@gmail.com
©2007-20010, 4post.com.ua Powered by Valdemar Fishmen
Передрук матеріалів тільки за умови посилання на 4post.com.ua Передрук, копіювання чи відтворення в будь-якому вигляді інформації, що містить посилання на агентство УНІАН, заборонено.
weblog.com.ua Потяг 76