Новини  |  Публікації  |  Фото  |    |  
RSS  |  PDA Версія  |  Архiв  |  |  
4POST НОВИНИ Незалежне Iнтернет-видання
політика Росії


Евангеліє від Нусенкіса


Дивні події відбуваються в Україні, особливо у духовній сфері. Доки українська 30-метрова ялинка з Закарпаття їхала в подарунок Бенедикту XVI до Ватикану, повна “йолка” ледь не настала в лоні церкви української – УПЦ Московського патріархату.

Тут слід зазначити, що хоча й називають УПЦ, очолювану митрополитом Володимиром - “московською”, саме в часи його правління, церква стала більш українською, і більш незалежною від церкви російської, яка з часів інтронізації патріарха Кирила, слухняно виконує функції пропагандистського додатку до федеральної влади Російської Федерації та намагається грати не так в духовні, як в політичні й геополітичні ігри.

І, схоже, саме незалежність та непоступливість 121-го київського митрополита перед Москвою, дотримання істинного (а не політичного) православ’я Україні, декому не дає спокійно спати як по той, так і по цей бік україно-російського кордону.

Зовсім недавно, під час хвороби митрополита Володимира, відбулася спроба рейдерського захоплення УПЦ. КАжуть, що впливає на цей процес, відомий у вузьких колах олігарх Віктор Нусенкіс, власник ЗАТ “Донецьксталь”, що, за даними журналу “Корреспондент”, має статки в обсязі $3,3 млрд.

В липні цього року, на Помістному Соборі УПЦ в Києві, делегат від “мирян” Віктор Нусенкіс відверто виступив проти самостійності Української православної церкви і закликав до її повного та безумовного повернення в обійми Москви.

Напередодні Собору цей же таки Віктор Нусенкіс та його бізнес-партнер Юрій Філатов вчинили спробу усунення митрополита Володимира від керівництва Українською православною церквою для того, щоб поставити на чолі УПЦ донецького митрополита Іларіона. Митрополит Іларіон, слід зазначити, цілком поділяє погяди українського мільярдера на шляхи “розвитку” Української православної церкви, ключовим елементом якого є зменшення повноважень УПЦ на користь московського патріархату.

Після того, як спроба цього заколоту провалилася, а Собор захистив митрополита Володимира та підтримав його позицію, пан Нусенкіс припинив фінансову допомогу УПЦ і закрив ряд проектів, що фінансувалися з його коштів. Але, схоже, не заспокоївся.

Віктор Нусенкіс значну частину свого часу проводить у Москві, і давно та послідовно марить якоюсь “єдиною Руссю”. Він очолює так зване слав’янофільске крило в УПЦ і виступає з тих же позицій, що й московський патріархат, який уже кілька років поспіль прагне повернути Українську церкву в своє пряме підпорядкування.

В Росії церква вже давно стала інструментом вирішення геополітичних питань і виступає на боці Кремля на тих фронтах, де безсилі МЗС та ФСБ. Незалежна Українська православна церква – чергова потенційна жертва російського експансіонізму, що, всупереч твердженням істориків, нікуди не подівся.

...Цього разу Українській церкві вдалося себе захистити. Однак очевидно, що ця атака була не останньою. Українські агенти російського політичного православ’я не залишають спроб віддати УПЦ Москві. І хвороба митрополита Володимира дозволила їм діяти зухваліше й активніше.

Останнім часом в діях представників православного слав’янофільства з’явилася “свіжа нотка”. Вони стверджують, що на зміну керівництва в УПЦ та зближення церкви з московським патріархатом є вища воля. Але не Божа, а президентська. Бо глава держави, ніби-то схвалює обрання митрополитом УПЦ Іларіона донецького та його політику стосовно згортання незалежності київської церкви.
Що ж, “донецькізація” вищої кадрової політики в Україні давно стала доконаним фактом. Маже всі ключові посади в країні займають вихідці з вугільного регіону. Вже сама мітка в паспорті про місце народження в Єнакієво дає право на якусь посаду в Києві. І якщо навіть на посади керівників київських “жеків” скоро призначатимуть “донецьких”, то чому і на церкву не поставити свого “кадра”?
Але ж церква – це не міністерство внутрішніх справ, і навіть не цілий Кабінет міністрів. І якщо, скажімо, кримчани легко ковтнули призначення на посаду керівника автономії Анатолія Могильова, то зовсім не факт, що з донецькими методами управління погодяться ієрархи УПЦ та прихожани церкви. Бо царина не та – в сфері духовного не варто діяти тими ж варварськими методами, що й в кабінетах прокуратури.

Призначення на посаду вищого керівника УПЦ митрополита донецького Іларіона навряд чи можна буде назвати наймудрішим рішенням центральної влади, вже не кажучи про неетичність та недоцільність самого втручання світської адміністрації в справи церковні.

За існуючими розкладами в ієрархії УПЦ та загальними настроями пастви, з таким же успіхом митрополитом київським можна спробувати призначити Михайла Чечетова, або Олега Калашнікова. Ефектно, але не ефективно.

Церква просто не сприйме насильства з боку влади і вмить перетвориться на її опонента. Опонента справжнього, а не такого як заспана сьогодні політична опозиція. Чи віддають собі звіт на вулиці Банковій, що ті люди, які сьогодні мирно ходять по вулиці Грушевського з іконами та хоругвами, у випадку прямого безцеремонного втручання влади в церковні справи, можуть приднатися до афганців та чорнобильців під Верховною Радою?

Більше того, використання донецьких кадрових методів управління в духовній сфері майже неодмінно призведе до розколу в Українській православній церкві, вже вкотре в національній релігійній історії. І ціна цього питання – третина всього православного світу!

Ми вже не будемо казати про можливі геополітичні наслідки силового адміністрування церковної політики. Зміна керівництва УПЦ та звуження її самостійності неодмінно призведе до узалежнення України від Росії на ментальному рівні. А це значно небезпечніше, аніж якесь “продовження оренди Чорноморському флоту”.

В Москві добре розуміють: якщо їм вдасться отримати Українську православну церкву в своє розпорядження, то це буде значно ціннішим дарунком ніж газотранспортна система, Митний Союз і ЄврАзС разом узяті. Чи розуміють це ж і в Києві?

Вплив на Україну з боку Росії формується на кількох рівнях. І в Кремлі знають, що реально впливати на свою “сестру” значно легше та ефективніше з амвону Києво-Печерської лаври, аніж з трибуни якогось там чергового форуму СНД.

Тому така політика - політика нерозумного втручання в церковні справи та узалежнення церкви ззовні - не є політикою українською, не є політикою державною. В такі ігри з церквою гратися не можна. Вони погано закінчуються.
На жаль, принаймні поки-що, українська влада не дослухається до цих аргументів. Вони, знову ж таки поки-що, відчувають свою силу і діють так, як їм заманеться. Всупереч всьому, включаючи і здоровий глузд. У влади явний профіцит силового і адміністративного ресурсу, а тому вони можуть, при бажанні, підкоригувати Євангеліє чи передати Софіївський собор посольству Російської Федерації.

Але, якщо ця влада не зважає, на елементарні логічні доводи, то нехай подбає бодай про власну безпеку. Інстинкт самозбереження для влади – найцінніший з усих інстинктів. А тому владі слід пам’ятати про те, що ніякі кольорові революції не здійснюються опозицією. Ці революції провокуються самою владою, яка інстинкт самозбереження безпечно втратила.

Здавалося б, хай так і буде. Не така вже, м’яко кажучи, дорога та близька нам ця влада, щоб за нею жаліти. Але мова в даному випадку йде не про інтереси кількох державних діячів та чиновників, а про інтереси держави і нації.
Американський аналітичний журнал “Stratfor”, аналізуючи втручання російської церкви в справи українські, нещодавно зазначав, що Російська православна церква є всього лиш інструментом впливу в руках російського вищого керівництва. Якщо таким інструментом впливу в руках російського керівництва стане і Українська церква, то незалежність України невдовзі виявиться під великим сумнівом.

Українській владі і політичній еліті слід затямити, що захищаючи інтереси держави, вони, тим самим, захищають і себе. Варто припинити забивати цвяхи в домовину власної байдужості. Слід зупинитися, розгледіти небезпеку й змінити курс. Бо реальна загроза втрати суверенітету вже тут, за дверима...
Не дарма ж українському президенту в Єрусалимі вручили орден Гроба. Правда, Святого і Господнього. Але то деталі...
02 грудня 2011, 15:51

Через Тимошенко Януковича вже не запросять до Вашингтона?

Політика президента Віктора Януковича звела нанівець його перспективи отримати запрошення відвідати Вашингтон.

Таку думку озвучив посол США в Україні в 1998-2000 роках, експерт американського Brookings Institution Стівен Пайфер в статті для Kyiv Post.

«Судовий розгляд справи Тимошенко, що досі триває, перетворився на фарс. Хтось, звісно, може задатися питанням про доцільність та обставини, за яких вона підписували з прем'єр-міністром Росії Володимиром Путіним газові угоди у 2009 році, але це навряд чи вплине на результати розгляду кримінальної справи», - вважає посол.

«На Заході одностайно заявляють про те, що суд над екс-прем’єром є спробою вивести з гри лідера опозиції, тобто позбавити її громадської підтримки під час майбутніх виборів», - додає він.

Пайфер переконаний, що «все це буде перешкоджати цілям Януковича у його зовнішній політиці».

«Європейський Союз - це не лише торгівельне об’єднання, адже він заснований на спільних цінностях. Якщо порушення демократичних принципів буде продовжуватись, то відстань між Києвом та Європою буде тільки зростати», - зазначає посол.

«Така політика вже звела нанівець перспективи Януковича отримати запрошення відвідати Вашингтон», - уточнив він.

Пайфер зазначає, що «на думку деяких українських спостерігачів, Брюссель повинен уповільнити укладення угоди про асоціацію та вільну торгівлю».

«Дехто просить застосувати санкції щодо ненадання віз українським чиновникам. Вдаватися до таких заходів - наразі передчасно, але те, що це є предметом обговорення, мало б занепокоїти Януковича. Адже такі ідеї набиратимуть популярності, якщо ситуація в Україні не стабілізується», - говориться в статті.
28 липня 2011, 11:19

ICTV вирізало з ефіру пародію на Тимошенко (ВІДЕО)

З передачі Велика Різниця на телеканалі ICTV знову вирізали пародію на українського політика.

В програмі була показана жартівлива сценка «Паперовий чоловічок», в якій згадувались новий мер Москви Сергій Собянін, лідер ЛДПР Володимир Жириновський, президент Білорусі Олександр Лукашенко та президент Росії Дмитро Мєдвєдєв.

Але цього разу на телеканалі ICTV не показали уривок з екс-прем'єром Юлією Тимошенко.



В ефірі ж Першого каналу уривок з Тимошенко був між пародією на Лукашенка та Мєдвєдєва, інформує Українська правда.



Раніше телеканал ICTV викинув з ефіру Великої різниці пародію на президента Віктора Януковича.
07 грудня 2010, 10:37

У Москві видали книжку про Тимошенко

У Москві презентували книжку «Антропология власти. Юлия Тимошенко».

Автор книжки, керівник відділу гуманітарних досліджень Російського інституту стратегічних досліджень Тамара Гузенкова повідомила, що робота над книгою тривала близько року.
За словами Гузенкової, у книжці розглядаються сучасні процеси в Україні через призму діяльності Тимошенко. Особливістю книги є те, що цей політик розглядається не тільки як політичний, але й як психологічний, а також культурно-антропологічний феномен. Автор ставить питання: закономірно чи випадково поява Тимошенко на політичній арені, виявляє причини її непотоплюваності, визначає характер і ступінь її впливу на політичне і суспільне життя України.

Автор вважає, що чинник Тимошенко зіграв в українській політиці дуже помітну і у багатьох відношеннях істотну роль.

«І він ще довго позначатиметься, навіть якщо її ім`я згадуватимуть все рідше, а її діяльність переміститься на периферію великої політики», - говориться у вступній частині книги. Гузенкова не сумнівається, що суспільству і політичному класу країни ще належить осмислити новітню політичну історію України і винести з неї уроки.

«Тим паче, що соціальний типаж такого політика схильний до відродження», - вважає вона.
За словами Гузенкової, книга не є політологічною – «інакше вона з`явилася б напередодні виборів», а науковою.

Аналізуючи причини поразки Тимошенко на президентських виборах 2010 року, Гузенкова висловлює думку, що такий невеликий - в 3% - розрив з Віктором Януковичем обумовлений не слабкою електоральною підтримкою і не тільки і не стільки внутрішніми суперечностями, а політичною моделлю, «яку вона своїми руками сформувала і заручником якої вона виявилася».

«Це політична мобілізаційна модель з жахливою партійною і міжособовою конкуренцією, нездатність йти на компроміс, нездатність домовлятися на міжелітному рівні. Останній чинник має принципово важливе значення, оскільки Україна, на відміну від Росії, є не вертикаллю, а горизонталлю влади. Тому міжгрупові домовленості, по суті справи – змови, звичайно, мають велике значення (в Україні – ред.), на що Тимошенко врешті-решт не пішла, відмовилася від цього і втратила значну частину політичної підтримки», - вважає Гузенкова.
Вона також зізналася у величезній симпатії до Тимошенко. «Напевно, більше, ніж я, про неї ніхто не знає. І я прониклася нею – мені здається, що я розумію, як вона думає, що вона робить, в якихось речах співчуваю», - сказала автор.

Гузенкова тут же додала, що після виборів вона зрозуміла, що Тимошенко все ж таки вичерпала свій політичний потенціал. «Вона сама себе загнала в якусь маргінальну нішу радикалізуючогося націоналістичного опозиційного політика. І це цілком згубно», - вважає автор.

Книга складається з 10 розділів. Серед них такі, як: «Політичний генезис», «Партія і її лідер», «В опозиції», «У влади». Також «Міф про головного героя» і «Контрміф і деміф». Третя частина включає розділи «Влада і тіло», «Мова як засіб влади» і «Гендер і влада». Завершує книгу розділ «Від влади до безвладдя».

За словами Гузенкової, книга незабаром з`явиться і в Україні. «11 листопада презентація моєї книги відбудеться в Києві», - сказала вона, повідомляє УНІАН.
15 жовтня 2010, 10:08

Лужкова звуть стати мером Севастополя

Після відставки Юрія Лужкова з посади мера Москви в Севастополі заговорили про запрошення до себе російського політика.

Як пише газета «Сегодня», севастопольський депутат, лідер громадського руху «За Єдину Русь» Володимир Тюнін вважає, що у президента Росії Дмитра Медведєва напевно були дуже серйозні підстави, щоб підписати Указ про відставку мера російської столиці, проте «це жодною мірою не позначиться на любові севастопольців до Лужкова».

«Севастополь - це його другий дім, ми завжди його раді бачити у нас в гостях. Я не виключаю ймовірності, що він буде грати активну роль у політичному житті Севастополя. Якщо б сьогодні він виявив бажання стати мером Севастополя, то у нього була б 100-процентна гарантія перемоги! »- Додав депутат.

«Поки цього не дозволяють два моменти: по-перше, він не є громадянином України, по-друге, все ще не прийнятий Верховною Радою закон про вибори севастопольцями свого мера. Але все можна виправити. На жаль, у цій виборчій кампанії вже закінчена реєстрація заяв, а до наступної - Юрій Михайлович, можливо, буде флагманом якої-небудь політсили. Нам такий мер потрібен!», - Заявив Тюнін.

Нагадаємо, вчора президент Росії Дмитро Мєдвєдєв підписав указ про відмову Юрія Лужкова з посади мера Москви у зв'язку з втратою довіри.

Пізніше прес-служба мера й уряду Москви повідомила, що Лужков звернувся до Вищого політрада правлячої партії «Єдиної Росії» про вихід з її лав.
29 вересня 2010, 12:26

Ганапольський: у Росії згори влада, в Україні - бізнес

Українські та російські ЗМІ мають ті ж відмінності, що політика цих двох держав: у Росії влада «будує» бізнес та ЗМІ, в Україні - бізнес «будує» владу і журналістів.

Таку думку висловив в ефірі ТВі російський журналіст і медіа-експерт Матвій Ганапольський.

При цьому він порадив українським журналістам пам'ятати, що президентський термін - короткий, і всіх грошей не заробиш, передає УНІАН з посиланням на прес-службу каналу.

На його думку, журналіст повинен вірити в Бога і дивитися на людей - «саме тоді отримуєш внутрішню свободу».
19 серпня 2010, 08:31

Лужков назавжди «прописав» Чорноморський флот у Криму

Мер Москви Юрій Лужков упевнений, що Чорноморський флот Росії у Севастополі «назавжди».

Про це він заявив у неділю в Севастополі, повідомляє УНІАН.

«Два роки тому я виступив з цієї трибуни, і на два роки мене реакційний антиросійський уряд Віктора Ющенка оголосив персоною нон-грата. Але життя поправило цього неудачливого політика», - заявив Лужков.

«А я б сказав, політикана, який і тоді не отримав підтримку українського народу, а на виборах просто ганебно програв», - додав він.

Мер Москви переконаний, що «будь-яка політика, яка розводить нас, політика, яка пригнічує нашу самосвідомість і наш російський патріотизм, приречена на провал».

Лужков переконаний, що «нова влада України демонструє і проводить розумну, зважену політику, політику Віктора Януковича, яка формує атмосферу доброзичливості, дружби, співпраці».

Як відомо, в травні 2008 року СБУ ухвалила рішення про безстрокову заборону на в`їзд мера Москви до України, зокрема, через його заяви з приводу того, що Севастополь має бути повернуто Росії.

В`їзд до України був знову дозволений Лужкову після того, як на президентських виборах переміг Янукович.

Тим часом 19 липня він заявив, що не змінив свою думку про статус Севастополя.
26 липня 2010, 09:16

Сьогодні Україна запропонує Росії партнерство

В середу Росія отримає від України проект декларації про стратегічне партнерство.

Відповідний документ передасть у міністерство закордонних справ Росії новий посол України в РФ Володимир Єльченко.

«Завтра я вручу Григорію Карасіну (статс-секретарю - заступнику міністра закордонних справ Росії) наш перший проект. Ми постараємося в ньому врахувати ті новели, які виникли останнім часом», - сказав посол.

За його словами, цей документ дуже серйозний, і якщо він буде підписаний, то сторони отримають «прекрасну» базу, яку потрібно буде наповнити конкретним змістом.

«Там і політика, і економіка, і гуманітарна співпраця», - повідомив Єльченко.

Він також зазначив, що українська сторона хотіла б не затягувати переговорний процес і в середу постарається домовитися про конкретний термін початку переговорів з Росією щодо цього документу.

Посол вважає, що перший раунд переговорів на рівні експертів можна починати у вересні.

Єльченко зазначив, що це дуже важливе завдання для нього, оскільки Президент Віктор Янукович поставив його у своєму нещодавньому посланні до українського народу.

Посол нагадав, що ідея підписати таку декларацію була і в 90-х роках минулого століття, і на початку 2000-х, і у 2007 році - сторони обмінювалися різними проектами, але справа так і не дійшла до реалізації.

Крім того, Єльченко повідомив, що в середу планує передати Карасіну копії вірчих грамот, пише УНІАН.
21 липня 2010, 09:26

Тимошенко заявляє, що Росія поетапно поглинає Україну


Екс-прем'єр, лідер БЮТ Юлія Тимошенко вважає, що влада Віктора Януковича встановлює авторитаризм і сприяє поглинанню України Росією.

Про це вона заявила в інтерв'ю «Бі-Бі-Сі».

Тимошенко зазначила, що Україна «була певною базою для розбудови справжньої демократії в пострадянському просторі» і «певним чином визначає стан справ» у своєму регіоні - але «усе це сьогодні крок за кроком втрачає сенс, з приходом нової влади».

«Нова політика перезавантаження США стосовно Росії не може виключати Україну із списку стратегічних партнерів західного демократичного світу, і ця нова політика перезавантаження не може вибудовуватися за рахунок байдужого ставлення Заходу до початку встановлення авторитарних тенденцій в Україні», - заявила лідер БЮТ.

«Так само не може Захід заплющувати очі на те, що сьогодні зник баланс у відносинах Росії та України. Сьогодні ми є свідками поступового, поетапного поглинання України, і, власне, це передує, на мій погляд, більш ризикованим наслідкам для України, які стосуються політичного суверенітету», - додала Тимошенко.

«Я не хочу, щоб зараз мої слова сприймалися як агресивна політика проти Росії. Категорично ні! Але нова влада розглядає взаємини з Росією як спільний великий бізнес. І саме тому є фундаментальний перекіс у бік російських національних інтересів і російських стратегічних планів. За рахунок українських, безумовно», - наголосила екс-прем'єр.
За її словами, «метод поглинання на сьогодні вже обраний і публічно проголошений - це створення спільних підприємств між Росією і Україною по всіх ключових напрямках розвитку нашої держави».

«У всіх цих СП, які планується створити найближчим часом, є вагома приватна складова, в тому числі і представників української влади. І моє звернення сьогодні до західного демократичного світу таке: чому геополітичні розстановки сьогодні вищі за цінності, які проголошують західні демократії?», - заявила Тимошенко.

Вона сподівається, що західний демократичний світ не буде «сповідувати подвійних стандартів в системі розбудови справжніх цінностей у світі».
09 липня 2010, 09:53

123456789...27
НА ЦIЙ СТОРIНЦI
ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ
НОВИНИ ПАРТНЕРIВ
Загрузка...
НОВИНИ ПАРТНЕРIВ
Загрузка...

Загрузка...
...


E-mail редакції:4post.ua@gmail.com
©2007-20010, 4post.com.ua Powered by Valdemar Fishmen
Передрук матеріалів тільки за умови посилання на 4post.com.ua Передрук, копіювання чи відтворення в будь-якому вигляді інформації, що містить посилання на агентство УНІАН, заборонено.
weblog.com.ua Потяг 76