Кавказький аншлюс?

04 серпня 2008, 17:07
Олександр МИХЕЛЬСОН, Євгенія РУДЕНКО (Тбілісі),


Написати коментар 30
Версія для друку 

Рівно за місяць після попереднього загострення ситуації в Південній Осетії регіон опинився на межі нового. Цього разу спалахи насильства вже тягнуть людські жертви, сторони ж конфлікту наввипередки нав’язують світові свої відповіді на сакраментальне «хто винен».

Сьогодні російське телебачення регулярно демонструє кадри з евакуацією жінок, дітей та старих з південноосетинської столиці Цхінвала (грузинською – Цхінвалі). Якщо звести до купи повідомлення останніх днів, виходить, що Південну Осетію з 2 серпня полишило майже 8 тисяч осіб – чимало для краю, який складається з 30-тисячного Цхінвала та кількох довколишніх сіл.

Біженці їдуть через російський кордон в Північну Осетію. Адміністрація невизнаної республіки пояснює це намірами Грузії розгорнути широкомасштабну військову агресію. Лише в понеділок зранку з центру Цхінвала вивезено, за даними осетинської сторони, 800 дітей.

У Грузії евакуацію осетинів до Росії сприймають більш-менш спокійно. По-перше, евакуація відбулася на вихідних, коли більшість населення відпочивало від спеки і не переймалося черговою ескалацією конфліктів. По-друге, у зоні грузино-осетинського конфлікту майже щодня повідомляють про перестрілки...

Проте, користуючись тим, що грузинські журналісти мають дуже обмежений доступ до зони південноосетинського конфлікту, російські мас-медіа взялися оперативно інформувати про ситуацію в регіоні, часом навмисно перебільшуючи масштаби евакуації.

Як вказують опитані кореспондентом грузинські експерти, багато людей вже давно і так переїхало жити з Південної Осетії у Північну – не через військову агресію Грузії, а через елементарні людські проблеми, як-от пошук нормальної роботи для існування.

Цхінвал не має виходу на море, як невизнана Абхазія, не має свого виробництва тощо. Тому єдине, чим люди можуть займатися – це нелегальним бізнесом, або ж виїхати в Росію на заробітки. Відтак показова евакуація жінок більше схожа на возз’єднання сімей, ніж втечу від агресивної Грузії.

«Війна для Грузії буде згубною – це означатиме, що наша країна відстане в економічному розвитку на 20-30 років. Про це знають і самі військові, і грузинський уряд», - говорить в коментарі політолог Мамука Арешидзе. І на офіційному, і на неофіційному рівні Тбілісі не стомлюється заявляти про свої винятково миролюбні наміри.

Між тим, дещо подібне нинішнім подіям відбувалось в регіоні якихось три тижні тому. Але «з іншого боку». Тоді дітей, жінок та старих вивозили з грузинських сіл довкола Цхінвала. Причому ті події представники Південній Осетії інтерпретували теж як... підготовку грузинів до нападу.

Як готувалась війна

Тодішнє загострення ситуації було пов’язане з порушеннями повітряного простору в зоні відповідальності Змішаних сил з підтримки миру (як відомо, миротворчий контингент складають російські військові).

Спочатку над забороненою зоною було збито два безпілотних літаки Грузинських збройних сил. Потім осетинські бійці, яких в Тбілісі називають винятково «участниками незаконних формувань», захопили чотирьох грузинських військових, що пересувались автомобілем по території невизнаної республіки.

Грузини у відповідь захопили кількох осетинів, а президент Михаїл Саакашвілі заявив, що віддав наказ МВС країни «готуватись до операції зі звільнення заручників».

У відповідь 10 липня над зоною конфлікту з’явились бойові літаки російських ВПС. Москва без зайвих реверансів у бік «необхідності дотримуватись угод» заявила, що порушила повітряний простір з метою полякати Грузію, яка готує «агресію» проти Цхінвала. Більше того, як заявив російський МЗС, такі заходи дозволили «охолодити гарячі голови в Тбілісі».

До певної міри так воно і вийшло. Щоправда, Грузія відкликала «для консультацій» свого посла в Москві і пообіцяла наступного разу збивати російських орлів без попередження. Але «гарячі голови» охололи з обох боків: і грузинська, і осетинська сторони, ще по кілька разів заявивши, що не відпустять полонених, врешті-решт усіх таки звільнили.

Російські МіГи в грузинському небі більше не з’являлися.

Однак відносне затишшя в регіоні виявилось нетривким і нетривалим. Наприкінці липня обстановка почала загострюватись. Грузинська поліція затримала ще кількох осетинів (пізніше їх усіх відпустили) і заявила, що невідомі проводять мінування доріг та будують фортифікаційні споруди з осетинського боку.

Командування миротворців визнало факт проведення робіт, однак звернення до осетинської сторони лишились без відповідей.

Зі свого боку, Цхінвал вчергове підняв болючу тему водопостачання. Вода до південно-осетинської столиці постачається з Грузії (іншого варіанту там просто немає), але, за заявами осетинської сторони, грузинські селяни масово роблять врізки у водогін на своїй території. Вода іде на їхні потреби, а до Цхінвала в результаті доходить ледве чверть її обсягів.

Спільна перевірка водогону з участю представників миротворців та ОБСЄ виявила на 9-кілометровій дільниці «труби» 61 врізку, однак, як заявив мер Цхінвала Роберт Гулієв, Грузія «не виявила готовності» пустити на цю територію осетинських ремонтників.

Напругу прорвало 1 серпня, коли в зоні конфлікту було підірвано автомашину з шістьма грузинськими поліцейськими (всі вони дістали поранення).

Вночі з боку грузинських сіл почався обстріл осетинських позицій. Спочатку стрілянина велася зі снайперських гвинтівок, але пізніше підключились і міномети. За запевненнями осетинської сторони, вогонь вівся винятково по спальних районах міста (деякі грузинські села «відстоять» від Цхінвала буквально на десятки метрів).

Південна Осетія також наголосила, що Грузія нібито підганяє до зони конфлікту важку бронетехніку. В таких заявах її цілковито підтримує Росія та командування миротворців. Як заявив у неділю в телефонній розмові з в. о. глави МЗС Грузії Григолом Вашадзе заступник міністра закордонних справ РФ Григорій Карасін, нагнітання обстановки відбувається «внаслідок непропорційного використання сили грузинською стороною».

Грузія, в свою чергу, називає заяви про стягування своїх військ «абсурдом». Спецпредставник президента Саакашвілі з врегулювання конфліктів Темурі Якобашвілі на вихідних спеціально прибув до зони конфлікту. «В Тбілісі вважають, що немає альтернативи прямим переговорам з де-факто владою Цхінвалі», - заявив він.

Грузинський чиновник висловив готовність своєї країни до переговорів «без будь-яких попередніх умов» у будь-якому місці, включаючи Цхінвал.

Однак осетинська сторона відкинула цю пропозицію: там заявляють, що грузини хочуть «поламати» формат роботи Змішаної контрольної комісії, що складається з РФ, Грузії, Південної та Північної Осетії.

На думку ж грузинських експертів, відмова пояснюється бажанням росіян, які стоять за осетинським керівництвом, затягти ситуацію невизначеності.

«Зараз розпочинається інтернаціоналізація конфліктів, і Росії це не вигідно... Всім відомо, що Грузія воювати не збирається, але грузинські вояки можуть взяти Цхінвалі за пару годин. Росії воювати теж невигідно, бо тут вона зустріне сильний спротив міжнародної спільноти», - заявляє в ексклюзивному інтерв’ю грузинський політолог Александр Ронделі.

Наразі миротворчий контингент приведено до стану підвищеної бойової готовності, а перестрілки в зоні конфлікту фактично не вщухають.

«Українська гвинтівка» на сцені

Незважаючи на увагу до ситуації в Південній Осетії світових ЗМІ, неупереджено зрозуміти те, що відбувається, майже неможливо.

Так, за офіційними даними осетинської сторони, внаслідок перестрілок 1 – 2 серпня загинуло шестеро та поранено 13 громадян невизнаної республіки. При цьому якщо щодо перших жертв – співробітників МВС та «збройних сил» республіки – називались навіть імена, то щодо решти ніякої інформації немає. Хоча постійно наголошується, що це «здебільшого мирні мешканці».

Зі свого боку, Грузія визнає в себе чотирьох поранених. Але осетинське керівництво із цим категорично не згодне: «Є втрати серед грузинської бронетехніки та живої сили», - безапеляційно заявив 2 серпня президент невизнаної республіки Едуард Кокойти.

Звісно, при цьому обидві сторони твердять, що ведуть вогонь лише у відповідь на агресію супротивника. Доходить до заяв на кшталт недільного офіційного повідомлення комітету інформації і друку Південної Осетії, за яким обстріл трьох осетинських сіл о третій ночі був покликаний... завадити прибиранню врожаю.

Серед низки суперечливих і просто сумнівних заяв особливу увагу українців привернуло звинувачення Кокойти, який заявив, що в осетинів стріляють з української зброї.

«Україна передала Грузії 40 одиниць снайперської зброї, 120 одиниць передали США», - заявив Кокойти.

Враховуючи, що жоден із снайперів, котрі вели вогонь по осетинських позиціях та населених пунктах, навіть не був ніким помічений (не те що затриманий), такі пізнання Едуарда Кокойти виглядають дивно.

Можливо, звісно, переправку гвинтівок з України та аж із США відслідкували агенти південноосетинської розвідки. Але в будь-якому разі, продаж зброї до Грузії ніким не заборонений - про що уже на момент здачі цього матеріалу нагадав і міністр оборони України Юрій Єхануров.

«Якщо українську зброю хтось купує, то це означає, що вона має попит в світі. Ми маємо багато надлишкової зброї і намагаємося її продавати, але тільки в ті країни, стосовно яких немає міжнародного ембарго на торгівлю зброєю», - пояснив міністр.

У Грузії до подібних звинувачень на українську адресу вже звикли - не так давно, наприклад, південно-осетинські (а за ними й російські) ЗМІ підняли хвилю довкола нібито формування в Україні цілих загонів добровольців, які збираються воювати на грузинському боці.

За дивним збігом обставин, це сталось саме після пропозиції Києва взяти участь у миротворчій місії в регіоні.

«Коли представники де-факто влади Південної Осетії звинувачують Україну у постачанні зброї, то це ще раз говорить про те, що Росія приперта до стінки і вже не знає, кого в чому звинувачувати. Думаю, що у відповідь варто згадати безкоштовне постачання зброї Росією до Південної Осетії», - вважає Александр Ронделі.

Як би там не було, все очевиднішим стає те, що хоча «гаряча» війна на Північному Кавказі, імовірно, і не спалахне, в тамтешню «холодну» війну хочуть втягнути і Україну...

Дивіться також результати травневого голосування читачів :

Як діяти Україні, якщо Росія відкрито введе війська в Абхазію та Південну Осетію?