Кадиров проти України в реаліті-шоу «Труднощі перекладу-2»

Написати коментар 1
Версія для друку 

24 грудня зранку наш медіа-простір розірвало, немов бомбою. «Кадиров закликає Росію знищити Україну!», ревли єрихонськими трубами заголовки новин як в російській, так і українській частині Інтернету. Ударною хвилею в результаті накрило навіть РНБО, яка не втратила нагоди перед виборами висловити Росії своє «фе» з приводу слів чеченського президента.

Чому ця бомба долетіла до нас так пізно – це питання номер два. Газета The Daily Telegraph, на яку вперто посилалися усі наші та російські видання, передрукувала інтерв’ю, взяте агентством Reuters, ще того самого дня, коли воно й з’явилося – 21 грудня. Навіть в огляді преси українського «підрозділу» Радіо Свобода – з якого, по суті, й почалася переможна хода Кадирова шпальтами українських видань – слова Кадирова цитували ще 22 грудня.

Однак питання номер один принциповіше – хто такий взагалі Кадиров, щоб звертати таку надзвичайну увагу на потік його свідомості? Чеченський президент? «Військовий стратег», як він сам себе величає?

РНБО у своїй реактивній заяві цілком слушно вказала, що ця людина «неспроможна серйозно впливати на політику центральної влади Росії» – от і треба було ставитися до його інтерв’ю відповідно. Тобто пропустити повз вуха.

Втім, так підказував розум. А у тих сферах, в яких почало обертатися інтерв’ю чеченського лідера, розум – гість не дуже частий і не надто поважаний. В мас-медіа і, тим більше, в політиці – своя кухня і своя логіка.

ЗМІ потрібна сенсація, як повітря – без неї вони не живуть (а якщо й живуть, то поганенько). Політикам же, що населяють українські і російські простори, взагалі їсти не давай, лише дай створити напруження в стосунках Києва з Москвою, а потім про це напруження смачно поговорити.

З жвавої реакції інформагентства Reuters, яке заклало для усього цього дутого скандалу основу, слід розуміти, що найбільш активно тиражували заголовки «Кадиров закликає знищити Україну» саме наші російські, даруйте на слові, колеги. У чому, взагалі-то, немає ані дещиці сюрпризу. Це лише усілякі маргінали в РФ закликають не створювати в Україні та Росії двостороннього «образу ворога», а головний же вектор формування суспільної думки спрямовано зовсім в інший бік.

В принципі, за наявних на 24 грудня розкладів абсолютно всі причетні могли б навіть просто залишитися задоволеними і мирно розпочати пошук наступних скандалів.

От лише у всеохоплюючу бочку меду зненацька влив ложку дьогтю Майкл Стотт, шеф-кореспондент агентства Reuters в Росії, видавши вищезгадану жваву реакцію у вигляді листа до прес-служби глави Чеченської Республіки.

Лист, що вже гріха таїти, вийшов дивним. Дивним у ньому було майже все: починаючи від того, що Стотт навіщось повідомив Кадирову, що його власні слова були «вирвані із контексту», а висновки журналістів не відповідають першоджерелу (так, ніби Кадиров сам оте першоджерело в очі не бачив), і закінчуючи незадоволенням, що російські ЗМІ посилаються на The Daily Telegraph, а не на Reuters (Кадиров-то тут до чого?). Однак цей лист виявися корисним принаймні тому, що змусив багатьох все-таки звернутися до першоджерела.

Першоджерело ж потішило насамперед тим, що текст матеріалу з горезвісним інтерв’ю досить відчутно відрізнявся в англійській і російських версіях.

Суть, втім, і там, і там, з деякою натяжкою була однаковою, і за цією суттю виявлялося, що акули пера таки дуже вільно потрактували процитовані слова Рамзана Ахматовича.

Той якщо і говорив про якесь «знищення», то тільки стосовно діагностованих ним самим вавок в головах російських керівників, і аж ніяк – стосовно безпосередньо України чи Грузії. Журналісти, очевидно, вирішили для додаткової яскравості і доступності дещо скоротити мисленнєві шляхи чеченського лідера.

От і вийшло, що уся ця буря у склянці вофди розгулялася лише тому, що журналісти погано знають англійську мову (адже на момент пікового тиражування буцімто закликів Кадирова стерти наше державу з лиця Землі на сайті Reuters була доступна лише англомовна версія тексту). Ну або вдають, що погано знають.

Нам до такого вже точно не звикати. Ще у квітні 2008 року українські журналісти продемонстрували, як можна з труднощів перекладу висмоктати цілком пристойний скандальний матеріал. Тоді, нагадаємо, речниця Євросоюзу після паризького саміту Україна-ЄС сказала, що розмови Ющенка про можливість підписання угоди про асоціацію – це «speculation».

Незважаючи на усі рекомендації англо-українського словника, який давав переклад цього слова як «роздуми, припущення, міркування», українські ЗМІ одразу ж наповнилися повідомленнями на кшталт «У ЄС Ющенка назвали спекулянтом».

Отже, нічого нового під сонцем.

Залишається тільки дочекатися, коли цей старий фокус прийме принципово нові форми – скажімо, у вигляді «кривих» перекладів з російської на українську і навпаки.

От тоді вже точно скандалів і сенсацій буде – досхочу. Український і російський медійно-політичні ринки до такого якісного стрибка, здається, вже давно морально готові.